деркачик

ДЕРКА́ЧИК¹, а, ч. Зменш.-пестл. до дерка́ч¹.

І деркачик кехка Десь оддалеки (Граб., І, 1959, 192).

ДЕРКА́ЧИК², а, ч. Зменш. до дерка́ч².

Вона примітила, що держала в руках тільки деркачик нехворощі, й засміялась (Н.-Лев., III, 1956, 330).

Значення в інших словниках

1. деркачик — дерка́чик 1 іменник чоловічого роду птах дерка́чик 2 іменник чоловічого роду віник  Орфографічний словник української мови
2. деркачик — I -а, ч. Зменш.-пестл. до деркач I. II -а, ч. Зменш. до деркач II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. деркачик — див. віник  Словник синонімів Вусика
4. деркачик — Деркачик, -ка м. ум. отъ деркач.  Словник української мови Грінченка