деркотливий
ДЕРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який інтенсивно, голосно деркоче.
Розбившись на гуртки, зацікавлено стежили [люди] за небом, за наближенням деркотливої залізної птиці (Гончар, Таврія.., 1957, 502).
Словник української мови (СУМ-11)ДЕРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який інтенсивно, голосно деркоче.
Розбившись на гуртки, зацікавлено стежили [люди] за небом, за наближенням деркотливої залізної птиці (Гончар, Таврія.., 1957, 502).
Словник української мови (СУМ-11)