десантний

ДЕСА́НТНИЙ, а, е. Стос. до десанту.

Війська Кавказького фронту у взаємодії з Чорноморським флотом провели на Кримському узбережжі десантну операцію (Іст. УРСР, II, 1957, 544).

Значення в інших словниках

1. десантний — деса́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. десантний — -а, -е. Стос. до десанту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. десантний — Деса́нтний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)