десантний

деса́нтний

-а, -е.

Стос. до десанту.

Значення в інших словниках

1. десантний — деса́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. десантний — Деса́нтний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. десантний — ДЕСА́НТНИЙ, а, е. Стос. до десанту. Війська Кавказького фронту у взаємодії з Чорноморським флотом провели на Кримському узбережжі десантну операцію (Іст. УРСР, II, 1957, 544).  Словник української мови в 11 томах