джеркотіння

ДЖЕРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. джеркоті́ти і звуки, утворювані цією дією.

Матка, матка?.. — почула [Билиниха] з усіх боків, ледве вилучивши ці слова із мови чужоземного горлового джеркотіння. (Ле, Право.., 1957, 132).

Значення в інших словниках

1. джеркотіння — джеркоті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. джеркотіння — -я, с. Дія за знач. джеркотіти і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. джеркотіння — див. розмова  Словник синонімів Вусика