дзюрити
ДЗЮРИ́ТИ, и́ть, недок., розм. Текти, витікати тонким струменем, струмком.
Густе молоко дзвінко дзюрить в дійницю та затікає теплим струмочком аж на рукав (Коцюб., II, 1955, 324);
Трьома струмцями піт з його дзюрив (Граб., І, 1959, 332).
Словник української мови (СУМ-11)