дибитися

ДИ́БИТИСЯ, иться, недок. Ставати дибом; підноситися вгору.

Волосся почало дибитись (Сл. Гр.);

Дибивсь кінь баский Богдана (Нех., Сонце.., 1947, 7);

*Образно. Під ним [В. Чкаловим] шуміли гнівно океани і скаженіли, дибились льоди (Гонч., Вибр., 1959, 127).

Значення в інших словниках

1. дибитися — ди́битися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дибитися — -иться, недок. Ставати дибом; підноситися вгору.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дибитися — див. перечити  Словник синонімів Вусика
4. дибитися — НАСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (НАСТОБУ́РЧУВАТИСЯ рідко) (про волосся, шерсть, щетину, пір'я — підніматися, ставати сторч), ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (ВІДСТОБУ́РЧУВАТИСЯ рідко), НАЇЖА́ЧУВАТИСЯ, НАЇ́ЖУВАТИСЯ (про коротке або колюче волосся, шерсть і т. ін.  Словник синонімів української мови
5. дибитися — Дибитися, -биться безл. Становиться дыбомъ. Волосся почало дибитись.  Словник української мови Грінченка