дивнувато

ДИВНУВА́ТО. Присл. до дивнува́тий.

І якось кутом трішки дивнувато піднявши одну ліву брову, він чи то підморгнув, чи то посміхнувся до Любочки (Собко, Справа.., 1959, 241).

Значення в інших словниках

1. дивнувато — дивнува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. дивнувато — Присл. до дивнуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови