дивоглядно
ДИВОГЛЯ́ДНО, діал. Присл. до дивогля́дний.
Ще дивоглядніше лунали то п’яні, то тривожні крики (Фр., VI, 1951, 350).
Словник української мови (СУМ-11)ДИВОГЛЯ́ДНО, діал. Присл. до дивогля́дний.
Ще дивоглядніше лунали то п’яні, то тривожні крики (Фр., VI, 1951, 350).
Словник української мови (СУМ-11)