дивоглядія

ДИВОГЛЯ́ДІЯ, ї, ж., діал. Диво.

— Се .що за дивоглядія? — спитав Тугар Вовк, коли старці почали наближатися до них (Фр., VI, 1951, 25);

— І тут я зметикував, що Сердюки захотіли насміятися з мене.. та й вирішили зі мною таку дивоглядію вчинити (Стельмах, Хліб.., 1959, 64).

Значення в інших словниках

1. дивоглядія — дивогля́дія іменник жіночого роду диво діал.  Орфографічний словник української мови
2. дивоглядія — див. диво  Словник синонімів Вусика
3. дивоглядія — ДИ́ВО (те, що викликає великий подив), ЧУ́ДО, ДИВИНА́ розм., ЧУДАСІ́Я розм., ДИВОВИ́ЖА розм., ДИКО́ВИНА розм., ДИВО́ВИСЬКО розм., ДИВО́ВИЩЕ розм., ЧУДНО́ТА розм., ДИВНИ́ЦЯ розм., ДИ́ВО ДИ́ВНЕ фольк., ПРЕЧУ́ДО розм., ДИВОГЛЯ́Д діал., ДИВОГЛЯ́ДІЯ діал.  Словник синонімів української мови