дикт
ДИКТ, у, ч.
1. Тонкі пластинки дерева, які застосовують для обклеювання столярних виробів, щоб надати їм гарного вигляду.
2. Деревний матеріал, склеєний з декількох тонких пластинок дерева; фанера.
На схилі невисокого пагорба.. стояв дерев’яний кілок з невеличким шматком дикту, прибитим двома гвіздками (Собко, Нам спокій.., 1959, 61);
Ганджа змайстрував з дикту ящичок, дав Оксані (Шиян, Гроза.., 1956, 603).
Словник української мови (СУМ-11)