диктант

ДИКТА́НТ, у, ч. Письмова робота, вправа для засвоєння або перевірки грамотності, що полягає в записуванні тексту, який диктується.

Тепер у диктанті я майже не робив помилок (Донч., V, 1957, 208).

Значення в інших словниках

1. диктант — Чи взаємозамінні слова диктант, диктовка, диктування? Диктант у нас виступає у двох значеннях. То передусім відтворений на письмі текст, сприйнятий тим, хто пише, на слух із уст іншої людини. А також вид навчальної роботи.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. диктант — дикта́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. диктант — [диектант] -нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў  Орфоепічний словник української мови
4. диктант — -у, ч. Письмова робота, вправа для засвоєння або перевірки грамотності, що полягає в записуванні тексту, який диктується. Музичний диктант — записування музики на слух.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. диктант — див. диктовка  Словник чужослів Павло Штепа