диктант
ДИКТА́НТ, у, ч. Письмова робота, вправа для засвоєння або перевірки грамотності, що полягає в записуванні тексту, який диктується.
Тепер у диктанті я майже не робив помилок (Донч., V, 1957, 208).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- диктант — Чи взаємозамінні слова диктант, диктовка, диктування? Диктант у нас виступає у двох значеннях. То передусім відтворений на письмі текст, сприйнятий тим, хто пише, на слух із уст іншої людини. А також вид навчальної роботи. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- диктант — дикта́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- диктант — [диектант] -нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
- диктант — -у, ч. Письмова робота, вправа для засвоєння або перевірки грамотності, що полягає в записуванні тексту, який диктується. Музичний диктант — записування музики на слух. Великий тлумачний словник сучасної мови
- диктант — див. диктовка Словник чужослів Павло Штепа