диктант

див. диктовка

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диктант — дикта́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. диктант — -у, ч. Письмова робота, вправа для засвоєння або перевірки грамотності, що полягає в записуванні тексту, який диктується. Музичний диктант — записування музики на слух. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. диктант — [диектант] -нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. диктант — ДИКТА́НТ, у, ч. Письмова робота, вправа для засвоєння або перевірки грамотності, що полягає в записуванні тексту, який диктується. Тепер у диктанті я майже не робив помилок (Донч., V, 1957, 208). Словник української мови в 11 томах
  5. диктант — Чи взаємозамінні слова диктант, диктовка, диктування? Диктант у нас виступає у двох значеннях. То передусім відтворений на письмі текст, сприйнятий тим, хто пише, на слух із уст іншої людини. А також вид навчальної роботи. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»