диктовий

ДИ́КТОВИЙ, а, е. Прикм. до дикт;

// Зробл. з дикту.

На рівній галявині стояв диктовий столик (Кучер, Чорноморці, 1956, 439).

Значення в інших словниках

1. диктовий — ди́ктовий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. диктовий — -а, -е. Прикм. до дикт. || Зробл. з дикту.  Великий тлумачний словник сучасної мови