димовловлювач
ДИМОВЛО́ВЛЮВАЧ, а, ч. Прилад для уловлювання диму на промислових підприємствах.
Боротьбу з запиленістю зовнішнього повітря провадять способом влаштування асфальтових доріг, регулярного поливання і прибирання вулиць.., влаштування спеціальних димовловлювачів на промислових підприємствах (Метод. викл. анат.., 1955, 122);
Яблуненко розповів, що пощастило прискорити ремонт витяжних труб кузні, а в паровозних стійлах власними силами удосконалили димовловлювачі (Бойч., Молодість, 1949, 312).
Словник української мови (СУМ-11)