дипломований

ДИПЛОМО́ВАНИЙ, а, е. Який одержав, має диплом (у 1 знач.).

Він не тільки дипломований чоловік, він, без сумніву, талановитий (Фр., III, 1950, 256);

На ХПЗ [харківському паровозному заводі] в перші роки Радянської влади не було і десятка дипломованих інженерів, а тепер їх тут сотні (Рад. Укр., 17.Х 1961, 3).

Значення в інших словниках

1. дипломований — дипломо́ваний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дипломований — -а, -е. Який одержав, має диплом (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови