диполь
ДИПО́ЛЬ, я, чол.
1. фіз. Два однакові за величиною і протилежні за знаком заряди, розташовані на деякій відстані один від одного.
Окремі кристалики речовини мають по два однакові за розміром, але протилежні за знаком електричні заряди, розміщені на певній відстані один від одного. Такі попарні заряди називаються електричними диполями (Знання та праця, 7, 1976, 5).
2. радіо. Антена у вигляді двох симетрично розташованих провідників.
Словник української мови (СУМ-11)