дистих
ДИСТИ́Х, а, ч. Проста дворядкова строфа;
// Вірш, який складається з таких строф.
Павло Тичина ще на світанку своєї поетичної діяльності, року 1918-го, написав дистих «На могилі Шевченка» (Рильський, III, 1956, 256).
Словник української мови (СУМ-11)