дисциплінарний
ДИСЦИПЛІНА́РНИЙ, а, е. Прикм. до дисциплі́на¹.
Дисциплінарний статут;
// Зв язаний з порушенням дисципліни.
Ленін писав, що завдання дисциплінарних судів полягав в неухильному підвищенні дисципліни праці, у запровадженні культурних форм боротьби за трудову дисципліну (Рад. право, 4, 1960, 34);
— Перекажеш своєму командирові од мене, щоб дав тобі дисциплінарну кару за паління цигарок у нічному переході (Трубл., І, 1955, 43).
∆ Дисципліна́рний батальйо́н — у царській армії — військова частина для засуджених військовим судом.
В Херсоні [1906 р.] дві роти солдатів дисциплінарного батальйону виламали двері казарми і знищили військове майно (Іст. УРСР, І, 1953, 614);
— Дисциплінарного батальйону його величності молодший каторжник Омелян Вернигора! Бажаю битися з Петлюрою! — Вернигора став струнко перед Щорсом (Довж., Зач. Десна, 1957, 149).
Словник української мови (СУМ-11)