добросердечний

ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, а, е, розм. Те саме, що добросе́рдий.

Чоловік був добросердечний і смирний. А от убили [фашисти] (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 80).

Значення в інших словниках

1. добросердечний — добросерде́чний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. добросердечний — -а, -е, розм. Те саме, що добросердий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. добросердечний — див. Добрий  Словник синонімів Вусика
4. добросердечний — ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови