Словник української мови в 11 томах

добропорядність

ДОБРОПОРЯ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. добропоря́дний.

Одне слово — не Миколка в нас, а самі правила шкільної поведінки та учнівської добропорядності (Збан., Мор. чайка, 1959, 241).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. добропорядність — добропоря́дність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. добропорядність — -ності, ж. Властивість за знач. добропорядний.  Великий тлумачний словник сучасної мови