добросердечно

ДОБРОСЕРДЕ́ЧНО, розм. Присл. до добросерде́чний.

Данко виймає.. хустину й м’яко виловлює нею Дарчині сльози. Обоє сміються при цьому добросердечно (Вільде, Повнол. діти, 1960, 102).

Значення в інших словниках

1. добросердечно — добросерде́чно прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. добросердечно — розм. Присл. до добросердечний.  Великий тлумачний словник сучасної мови