добросовісний

ДОБРОСО́ВІСНИЙ, а, е. Який чесно, старанно і сумлінно виконує свої обов’язки.

Скобелєв був добросовісним виконавцем завойовницької політики царського уряду Росії (Ле, Міжгір’я, 1953, 55).

Значення в інших словниках

1. добросовісний — добросо́вісний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. добросовісний — -а, -е. Який чесно, старанно і сумлінно виконує свої обов'язки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. добросовісний — див. Добрий; сумлінний  Словник синонімів Вусика
4. добросовісний — СТАРА́ННИЙ (який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов'язків), РЕТЕ́ЛЬНИЙ, СУМЛІ́ННИЙ, ДБАЙЛИ́ВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, АКУРА́ТНИЙ, СПРА́ВНИЙ, СО́ВІСНИЙ, ДОБРОСО́ВІСНИЙ, РЕ́ВНИЙ підсил., ПИЛЬНОВИ́ТИЙ, РЕВНИ́ВИЙ підсил.  Словник синонімів української мови