Словник української мови в 11 томах

добросовісність

ДОБРОСО́ВІСНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. добросо́вісний.

Акакію Церетелі подобається в українських [театральних] трупах серйозна добросовісність, почуття відповідальності, працьовитість і дисципліна (Збірник про Кроп., 1955, 218).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. добросовісність — добросо́вісність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. добросовісність — -ності, ж. Властивість за знач. добросовісний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. добросовісність — СТАРА́ННЯ (уважне, чесне ставлення до роботи, справи), РЕТЕ́ЛЬНІСТЬ, СТАРА́ННІСТЬ, СУМЛІ́ННІСТЬ, ДОБРОСО́ВІСНІСТЬ, СО́ВІСНІСТЬ, ДБАЙЛИ́ВІСТЬ.  Словник синонімів української мови