добросовісність
ДОБРОСО́ВІСНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. добросо́вісний.
Акакію Церетелі подобається в українських [театральних] трупах серйозна добросовісність, почуття відповідальності, працьовитість і дисципліна (Збірник про Кроп., 1955, 218).
Словник української мови (СУМ-11)