добросусідський

ДОБРОСУСІ́ДСЬКИЙ, а, е. Власт., характерний для добрих сусідів; дружній (про стосунки між сусідами).

Сагайді доводилося не раз мати з Антоновичем різні справи, офіціальні й неофіціальні, і стосунки між ними в цілому залишались добросусідськими (Гончар, III, 1959, 331);

Славко сів поряд господаря, ..частує його махрою — добросусідський звичай (Горд., II, 1959, 303);

// Який є добрим сусідом.

Сила кожного вільнолюбного народу полягає.. в бажанні щастя не тільки собі, а й іншим добросусідським народам (Тич., III, 1957, 256).

Значення в інших словниках

1. добросусідський — добросусі́дський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. добросусідський — -а, -е. Власт., характерний для добрих сусідів; дружній (про стосунки між сусідами). || Який є добрим сусідом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. добросусідський — див. Добрий  Словник синонімів Вусика
4. добросусідський — ДРУ́ЖНІЙ (про ставлення, відносини тощо), БРАТЕ́РСЬКИЙ, БРА́ТНІЙ, БРАТЕ́РНІЙ рідше, БРА́ТСЬКИЙ рідше, ПРИ́ЯТЕЛЬСЬКИЙ, ПРИ́ЯЗНИЙ, ТОВАРИ́СЬКИЙ, ЛА́ГІДНИЙ, ДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, ЗЛА́ГІДНИЙ розм.; МИ́РНИЙ, ДОБРОСУСІ́ДСЬКИЙ (між сусідами, країнами).  Словник синонімів української мови