Словник української мови в 11 томах

добувачка

ДОБУВА́ЧКА, и, ж., розм. Жін. до добува́ч.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. добувачка — добува́чка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. добувачка — -и, розм. Жін. до добувач.  Великий тлумачний словник сучасної мови