добувачка

ДОБУВА́ЧКА, и, ж., розм. Жін. до добува́ч.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добувачка — добува́чка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. добувачка — -и, розм. Жін. до добувач. Великий тлумачний словник сучасної мови