добувачка

добува́чка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добувачка — -и, розм. Жін. до добувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. добувачка — ДОБУВА́ЧКА, и, ж., розм. Жін. до добува́ч. Словник української мови в 11 томах