довгастий
ДОВГА́СТИЙ, а, е. Який має видовжену форму; у якого довжина більша за ширину.
Зелені закруглені й довгасті гори піднімаються все вище та вище (Н.-Лев., II, 1956, 388);
Шелестіла довгастими листочками верба (Ю. Янов., І, 1958, 328);
З’явився єфрейтор з довгастим гостробородим обличчям (Руд., Вітер.., 1958, 50).
∆ Довга́стий мо́зок — нижній (задній) відділ головного мозку хребетних тварин і людини, що переходить у спинний мозок.
Довгастий мозок у дітей уже на час народження цілком розвинений і дозрілий у функціональному відношенні (Шк., гігієна, 1954, 54).
Словник української мови (СУМ-11)