довговухий

ДОВГОВУ́ХИЙ, а, е. З довгими вухами.

Ми розводимо свиней білої довговухої породи (Наука.., 9, 1956, 22);

Через поріг переступив високий чоловік, у кожусі, з довговухою шапкою в руці (Жур., Онов., 1956, 63).

Значення в інших словниках

1. довговухий — довгову́хий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. довговухий — -а, -е. З довгими вухами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. довговухий — див. довгий  Словник синонімів Вусика