довговусий

ДОВГОВУ́СИЙ, а, е. З довгими вусами, вусиками.

Довговусі степовики, що постачали із Кишлави городину, стояли біля своїх високих маж і лінькувато торгувалися з перекупками за дині (Панч, І, 1956, 63);

Гнеться й блищить, мов шабля, довговусий ячмінь (Коцюб., II, 1955, 231).

Значення в інших словниках

1. довговусий — довгову́сий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. довговусий — -а, -е. З довгими вусами, вусиками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. довговусий — див. довгий  Словник синонімів Вусика
4. довговусий — Довгову́сий, -са, -се  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. довговусий — Довговусий, -а, -е Длинноусый. Обізветься Гуня довговусий. К. Досв. 110.  Словник української мови Грінченка