Словник української мови в 11 томах

довгорічний

ДОВГОРІ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що багаторі́чний.

Революція може складатися і, мабуть, складатиметься з довгорічних битв.. (Ленін, 21, 1950, 352).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. довгорічний — довгорі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. довгорічний — -а, -е. Те саме, що багаторічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довгорічний — БАГАТОЛІ́ТНІЙ, ДОВГОЛІ́ТНІЙ, ДОВГОРІ́ЧНИЙ. А вони посідали тоді на канапі, закурили і жадібно кинулись один до одного з розпитами: давні близькі друзі після багаторічної розлуки (А.  Словник синонімів української мови