доворожити

ДОВОРОЖИ́ТИ, рожу́, ро́жиш, док. Закінчити ворожити.

Чого ж вона [циганка] йому ще не сказала? Не доворожила? (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 170).

Значення в інших словниках

1. доворожити — доворожи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. доворожити — -рожу, -рожиш, док. Закінчити ворожити.  Великий тлумачний словник сучасної мови