довоювати

ДОВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Закінчити воювати.

— Я сапер.. Не довелось довоювати (Мур., Бук. повість, 1959, 216).

Значення в інших словниках

1. довоювати — довоюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. довоювати — -юю, -юєш, док. Закінчити воювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. довоювати — ДОВОЮВА́ТИ див. довойо́вувати.  Словник української мови у 20 томах