довічність
ДОВІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до дові́чний.
В байці «Рибка» та вірші «Упадок віку» поет [П.П. Гулак-Артемовський] висловив реакційну думку про непорушність і довічність системи соціальної нерівності (Іст. укр. літ., І, 1954, 168).
Словник української мови (СУМ-11)