Словник української мови в 11 томах

довіяти

ДОВІ́ЯТИ див. дові́ювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. довіяти — дові́яти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. довіяти — див. довіювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довіяти — Довіяти, -вію, -єш гл. 1) О вѣтрѣ: достигнуть, долетѣть. Туди вітер не довіє і сонечко не догріє. Мил. 182. 2) Окончить вѣять. Коли б Біг поміг довіяти сьогодні ячмінь. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка