довіяти

дові́яти

див. довіювати.

Значення в інших словниках

1. довіяти — дові́яти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. довіяти — ДОВІ́ЯТИ див. дові́ювати.  Словник української мови в 11 томах
3. довіяти — Довіяти, -вію, -єш гл. 1) О вѣтрѣ: достигнуть, долетѣть. Туди вітер не довіє і сонечко не догріє. Мил. 182. 2) Окончить вѣять. Коли б Біг поміг довіяти сьогодні ячмінь. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка