догадливо

ДОГА́ДЛИВО. Присл. до дога́дливий.

Коні догадливо стригли вухами, вони чули близький бій (Кач., І, 1958, 386).

Значення в інших словниках

1. догадливо — дога́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. догадливо — Присл. до догадливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови