догадливість

ДОГА́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. дога́дливий.

В трудні хвилини на виручку цілому класові приходила його догадливість, блиск його думки, його тямущість (Гончар, Тронка, 1963, 251).

Значення в інших словниках

1. догадливість — дога́дливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. догадливість — -вості, ж. Властивість за знач. догадливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови