догадливість

дога́дливість

-вості, ж.

Властивість за знач. догадливий.

Значення в інших словниках

1. догадливість — дога́дливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. догадливість — ДОГА́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. дога́дливий. В трудні хвилини на виручку цілому класові приходила його догадливість, блиск його думки, його тямущість (Гончар, Тронка, 1963, 251).  Словник української мови в 11 томах