докладний
ДОКЛА́ДНИЙ, а, е. Дуже повний, грунтовний, з усіма деталями; вичерпний.
А для мене та хвилина, коли б я побачила свою докладну біографію в друку, була б найприкрішою хвилиною мого життя (Л. Укр., V, 1956, 92);
— Треба буде дорогою скласти промову.. докладну, високу на думки, квітчасту на фрази (Н.-Лев., IV, 1956, 47);
— Я мав докладну розмову з.. інженером Синявіним, — почав Лодиженко (Ле, Міжгір’я, 1953, 43).
Словник української мови (СУМ-11)