докладно
ДОКЛА́ДНО. Присл. до докла́дний.
Стара бабуся їм [дітям] докладно за все розказала й намовила їх полізти через тин та нарвать груш (Н.-Лев., II, 1956, 377);
— Про все, прошу, про все докладно обов’язково напиши (Гонч., Вибр., 1959, 63);
Старається [професор Чорнай], щоби всі слухачі й слухачки розуміли його докладно (Коб., III, 1956, 313).
Словник української мови (СУМ-11)