докорінно

ДОКОРІ́ННО. Присл. до докорі́нний.

За цей час докорінно змінилася військова ситуація (Ле, Наливайко, 1957, 377);

За роки Радянської влади докорінно поліпшено справу охорони здоров’я населення (Наука.., 9, 1959, 3).

Значення в інших словниках

1. докорінно — докорі́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. докорінно — Присл. до докорінний.  Великий тлумачний словник сучасної мови