докучно

ДОКУ́ЧНО, рідко. Присл. до доку́чний.

Дзз… тонко співає він [вітер] в одколоту скалку, докучно бринить, як муха… (Коцюб., II, 1955, 321).

Значення в інших словниках

1. докучно — доку́чно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. докучно — рідко. Присл. до докучний.  Великий тлумачний словник сучасної мови