докучний
ДОКУ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що доку́чливий.
Заглушає [голос жайворонка] докучне сюрчання трав’яних коників (Мирний, II, 1954, 31).
Словник української мови (СУМ-11)ДОКУ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що доку́чливий.
Заглушає [голос жайворонка] докучне сюрчання трав’яних коників (Мирний, II, 1954, 31).
Словник української мови (СУМ-11)