докучний —
доку́чний прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
докучний —
-а, -е, рідко. Те саме, що докучливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
докучний —
НАБРИ́ДЛИВИЙ (який набридає своєю одноманітністю, частою повторюваністю, тривалістю тощо), ДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ, НАСТИ́РНИЙ, НАДОЇ́ДЛИВИЙ розм.
Словник синонімів української мови
докучний —
ДОКУ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що доку́чливий. Заглушає [голос жайворонка] докучне сюрчання трав’яних коників (Мирний, II, 1954, 31).
Словник української мови в 11 томах