докучний
див. докучливий; нав'язливий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- докучний — доку́чний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- докучний — -а, -е, рідко. Те саме, що докучливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- докучний — НАБРИ́ДЛИВИЙ (який набридає своєю одноманітністю, частою повторюваністю, тривалістю тощо), ДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ, НАСТИ́РНИЙ, НАДОЇ́ДЛИВИЙ розм. Словник синонімів української мови
- докучний — ДОКУ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що доку́чливий. Заглушає [голос жайворонка] докучне сюрчання трав’яних коників (Мирний, II, 1954, 31). Словник української мови в 11 томах