Словник української мови в 11 томах

докірливість

ДОКІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до докі́рливий.

— Товаришу Іванов! — зразу спинив його П’ятаков, підкреслено лагідно, лише з.. докірливістю в голосі (Смолич, Мир.., 1958, 237).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. докірливість — докі́рливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. докірливість — -вості, ж. Абстр. ім. до докірливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови