докірний
ДОКІ́РНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що докі́рливий.
Димить на дні [душі] один докірний спомин, Та додає пекучої нудьги (Граб., І, 1959, 312).
Словник української мови (СУМ-11)ДОКІ́РНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що докі́рливий.
Димить на дні [душі] один докірний спомин, Та додає пекучої нудьги (Граб., І, 1959, 312).
Словник української мови (СУМ-11)